·

card (EN)
іменник, дієслово

іменник “card”

однина card, множина cards або незлічуване
  1. карта
    He dealt each player five cards for the poker game.
  2. посвідчення
    You need to show your card to enter the building.
  3. картка
    She prefers to pay with her card instead of cash.
  4. листівка
    I received a birthday card from my aunt.
  5. візитка
    The salesman gave me his card after our meeting.
  6. оригінал
    Your uncle is such a card; he always tells the best stories.
  7. плата
    He installed a new graphics card to improve his gaming performance.
  8. розклад подій або виконавців, особливо в спорті чи розвагах
    Tonight's boxing card features several exciting fights.
  9. картка (в обчислювальній техніці, одна з кількох сторінок або форм, між якими користувач може переміщатися в інтерфейсі користувача)
    Fill in each card with your personal information.
  10. дія або тактика, що використовується для отримання переваги (зазвичай у фразі "play the X card")
    She played the sympathy card to get out of trouble.

дієслово “card”

інфінітив card; він cards; мин. час carded; мин. дієприкм. carded; дієприсл. carding
  1. перевіряти документи
    The bartender had to card everyone who looked under 30.
  2. показувати картку (жовту або червону)
    The player was carded immediately after the foul.
  3. (у гольфі) записати рахунок на картці результатів
    She carded a 72 in the final round of the tournament.
  4. розчісувати волокна, щоб підготувати їх до прядіння
    They carded the cotton before turning it into fabric.