·

pair (EN)
іменник, дієслово

іменник “pair”

одн. pair, мн. pairs
  1. пара
    He bought a new pair of gloves because his old ones were worn out.
  2. об'єкт, що складається з двох з'єднаних схожих частин (таких як штани або ножиці)
    She used a pair of scissors to cut the wrapping paper.
  3. пара (люди)
    The pair danced gracefully across the stage during the performance.
  4. пара карт однакового рангу в карткових іграх
    He won the poker hand with a pair of jacks.
  5. один з двох однакових предметів
    I found one earring but couldn't locate its pair.
  6. угода між членами протилежних сторін не голосувати з конкретного питання
    The senators arranged a pair due to overlapping commitments.
  7. (у крикеті) рахунок у нуль очок в обох інінгах матчу
    The batsman was disappointed to score a pair in his first test match.
  8. (сленг) чоловічі яєчка
    You need a real pair to attempt skydiving without an instructor.
  9. (сленг) жіночі груди
    The dress accentuated her pair beautifully.

дієслово “pair”

інфінітив pair; він pairs; мин. час paired; мин. дієприкм. paired; дієприсл. pairing
  1. поєднувати
    The teacher paired the students for the group project to encourage collaboration.
  2. поєднуватися
    The bold flavors of the dish pair wonderfully with a light white wine.
  3. з'єднати два електронні пристрої бездротовим способом
    He paired his wireless earbuds with his phone to listen to music during his jog.
  4. паруватися
    The birds pair during the spring season to raise their young.
  5. парувати
    The biologist paired the endangered tigers in hopes of conservation.
  6. (у політиці) домовитися з кимось із протилежної сторони не голосувати з певного питання.
    The politicians paired so that both could attend important family events without affecting the vote outcome.