·

double (EN)
прикметник, займенник, прислівник, іменник, дієслово

прикметник “double”

основа double, неступ.
  1. подвійний (удвічі більший за розміром або кількістю)
    She ordered a double portion of ice cream.
  2. подвійний (що складається з двох подібних або ідентичних частин)
    The house has double doors at the entrance.
  3. двомісний (призначений для двох осіб)
    They reserved a double room at the hotel.
  4. подвійний (має два шари; складений навпіл)
    The coat is made with double fabric for warmth.
  5. подвійний (поєднання двох речей; неоднозначний)
    His comments were full of double meanings.
  6. Дволикий (обманливий або діючий двома різними способами; лицемірний)
    She was leading a double life as a spy.
  7. (ботаніка) про квітку, що має більше пелюсток, ніж зазвичай
    The garden features double tulips.
  8. (музика) звучання на октаву нижче, ніж зазвичай
    He plays the double bass in the orchestra.

займенник “double”

double
  1. подвійна кількість
    She paid double for express shipping.

прислівник “double”

double
  1. парами
    I am seeing double right now.
  2. вдвічі
    If you don't book now, you will have to pay double.

іменник “double”

одн. double, мн. doubles
  1. двійник
    The action scenes were performed by the actor's double.
  2. копія
    He found a double of his lost watch at the shop.
  3. подвійна порція
    After the long day, he ordered a double.
  4. (бейсбол) удар, що дозволяє відбиваючому дістатися другої бази
    The batter hit a double to bring in two runs.
  5. (спорт) досягнення перемоги у двох великих змаганнях в одному сезоні
    The team celebrated the double in the league and cup.
  6. (дартс) зовнішнє кільце дартс-дошки, яке приносить подвійні очки
    She won the game by hitting a double.
  7. (програмування) тип даних, що представляє число з плаваючою комою подвійної точності
    Use a double for more precise calculations.

дієслово “double”

інфінітив double; він doubles; мин. час doubled; мин. дієприкм. doubled; дієприсл. doubling
  1. подвоїти (зробити щось удвічі більшим; помножити на два)
    They hope to double their income next year.
  2. подвоїти (стати вдвічі більшим за розміром або кількістю)
    Attendance at the event doubled from last year.
  3. згортати (складати або згинати щось на себе)
    She doubled the towel to make it thicker.
  4. поєднувати (дві ролі або функції)
    His study doubles as a guest room.
  5. заміняти (когось)
    The actor had to double for his colleague due to illness.
  6. (бейсбол) вдарити подвійний; дістатися другої бази після удару
    He doubled to left field, putting himself in scoring position.
  7. зігнутися вдвоє (від болю або сміху)
    He doubled over after hearing the hilarious story.