·

blur (EN)
дієслово, іменник

дієслово “blur”

інфінітив blur; він blurs; мин. час blurred; мин. дієприкм. blurred; дієприсл. blurring
  1. розмити
    Tears blurred her vision, making it hard to see the road ahead.
  2. розмиватися
    As tears filled her eyes, the words on the page blurred.
  3. затуманювати (у значенні ускладнення розрізнення)
    His reaction blurred the lines between anger and sadness.
  4. ставати важко розрізнити (у значенні ускладнення розрізнення)
    As she grew older, the differences between dreams and reality blurred.
  5. розпливатися
    Crying over the letter, her tears blurred the ink, making it hard to read.
  6. втрачати фокус (у контексті графічного інтерфейсу користувача)
    Clicking outside the text box blurred the input field, moving the focus to the next element on the page.

іменник “blur”

однина blur, множина blurs або незлічуване
  1. розмитість
    Through her tears, the entire world seemed like a blur.
  2. нечіткість
    Through her tears, the entire world seemed like a blur.
  3. пляма (від розпливання або розмазування)
    After accidentally touching the wet painting, his finger left a blur on the canvas.