mandate (EN)

іменник, дієслово

іменник “mandate”

1. наказ
   Зареєструйтеся, щоб побачити переклади прикладів речень та одномовні визначення кожного слова.

   The government issued a mandate requiring all citizens to wear masks in public spaces to prevent the spread of the virus.
2. мандат (у контексті виборчого повноваження)
   The president saw her landslide victory as a clear mandate from the people to implement healthcare reform.
3. каденція
   During her first mandate, the Prime Minister introduced significant environmental policies.
4. мандат (у контексті Ліги Націй)
   After World War I, the League of Nations issued a mandate to France to oversee the administration of Syria.
5. мандатна територія
   After World War I, the League of Nations assigned Palestine as a mandate to Britain, tasking it with the administration of the territory.

дієслово “mandate”

1. надавати повноваження
   The government mandated the agency to regulate food safety standards.
2. вимагати законом або правилом
   The government mandated the wearing of helmets for all motorcycle riders.