·

weave (EN)
дієслово, дієслово, іменник

дієслово “weave”

інфінітив weave; він weaves; мин. час wove; мин. дієприкм. woven; дієприсл. weaving
  1. ткати
    Grandma taught me how to weave a basket from willow branches.
  2. плести (у контексті створення павутини або кокона)
    The caterpillar began to weave its cocoon against the branch.
  3. переплітати
    The festival was a cultural tapestry, weaving together music, dance, and cuisine from around the world.
  4. вигадувати (у контексті вигадування історії)
    The author wove a complex narrative that captivated readers from the first page.

дієслово “weave”

інфінітив weave; він weaves; мин. час weaved; мин. дієприкм. weaved; дієприсл. weaving
  1. зигзагоподібно рухатися
    The boxer weaved to dodge his opponent's punches.
  2. прокладати (у контексті створення маршруту)
    The cyclist weaved a careful path through the congested city streets.
  3. гойдати (головою з боку в бік)
    The caged parrot began to weave back and forth, showing signs of distress.

іменник “weave”

однина weave, множина weaves або незлічуване
  1. переплетення (у контексті візерунка або методу ткання)
    Her hair was styled in a loose weave that framed her face beautifully.