·

weird (EN)
прикметник, прислівник, дієслово

прикметник “weird”

основа weird (more/most)
  1. дивний
    She found a weird rock that glowed in the dark.

прислівник “weird”

weird (more/most)
  1. дивно
    He looked at me weird.

дієслово “weird”

інфінітив weird; він weirds; мин. час weirded; мин. дієприкм. weirded; дієприсл. weirding
  1. лякати (через дивність)
    The way he kept staring at me really weirded me out.