·

venture (EN)
дієслово, іменник

дієслово “venture”

інфінітив venture; він ventures; мин. час ventured; мин. дієприкм. ventured; дієприсл. venturing
  1. відправитися в ризиковану подорож
    She ventured into the dark forest despite the warnings of danger.
  2. ризикувати чимось цінним у надії на зиск
    She ventured her entire savings on the new business, hoping it would pay off.
  3. відправляти (наприклад, морем, з ризиком втрати або пошкодження)
    She ventured her savings in the new coffee shop, hoping it would become a success.
  4. висловлювати (ідею чи думку з певною невпевненістю або ризиком критики)
    Timidly, he ventured his guess at the answer to the riddle.

іменник “venture”

одн. venture, мн. ventures
  1. ризиковане підприємство
    She embarked on a solo venture across the Atlantic, aware of the perilous journey ahead.