·

beg (EN)
дієслово

дієслово “beg”

інфінітив beg; він begs; мин. час begged; мин. дієприкм. begged; дієприсл. begging
  1. благати
    She begged her friend to lend her the dress for the party.
  2. жебрати
    She begged her friend for a loan to pay her rent.
  3. провокувати (до негативної або насильницької реакції)
    By constantly teasing that stray dog, you're begging for a bite.
  4. вимагати (очевидно потребувати чогось)
    The barren landscape begged for rain to quench its thirst.
  5. порушувати питання
    His explanation about the project's delay begs the question of why there was no prior communication.