·

succumb (EN)
дієслово

дієслово “succumb”

інфінітив succumb; він succumbs; мин. час succumbed; мин. дієприкм. succumbed; дієприсл. succumbing
  1. піддатися
    Despite his diet, he succumbed to the allure of the chocolate cake.
  2. померти (від конкретної причини)
    Despite the doctors' efforts, he succumbed to his injuries after the accident.