refuse (EN)дієслово, іменник
дієслово “refuse”
інфінітив refuse ; він refuses ; мин. час refused ; мин. дієприкм. refused ; дієприсл. refusing
- відмовитися (від пропозиції)Зареєструйтеся, щоб побачити переклади прикладів речень та одномовні визначення кожного слова.She
refused the dessert, saying she was full. - відмовитися (від виконання прохання)He
refused to help me when I asked him to carry the boxes. - відмовити (комусь у чомусь)The bank
refused him a loan because of his poor credit history. - відтягнути (війська)The general
refused the right flank to reinforce the center.
іменник “refuse”
однина refuse , незлічуване
- відходиThe city's
refuse is collected every Monday.