·

instrument (EN)
іменник

іменник “instrument”

одн. instrument, мн. instruments
  1. інструмент (пристрій, що використовується для створення музики)
    She plays several musical instruments, including the piano and the flute.
  2. інструмент (знаряддя або прилад, що використовується для точної роботи, наприклад, хірургічної)
    The surgeon carefully selected his instruments before starting the operation.
  3. прилад
    The laboratory is equipped with sensitive instruments to detect radiation.
  4. засіб
    The internet has become a powerful instrument of communication worldwide.
  5. офіційний юридичний документ
    They signed the instrument to finalize the sale of the property.
  6. інструмент (фінанси, актив, яким можна торгувати, або юридичний контракт, що має грошову вартість)
    The fund manager traded several instruments on the exchange.
  7. знаряддя (людина, яку використовують)
    He felt like he was an instrument in their political campaign.