·

tent (EN)
іменник, дієслово

іменник “tent”

одн. tent, мн. tents
  1. намет
    We set up our tent by the lake and enjoyed the peaceful night.
  2. тент (у медицині, пристрій, що використовується для підтримання відкритим рани або проходу в тілі)
    The doctor inserted a tent to prevent the wound from closing too quickly.

дієслово “tent”

інфінітив tent; він tents; мин. час tented; мин. дієприкм. tented; дієприсл. tenting
  1. накривати наметом
    They tented the garden for the wedding.
  2. надавати форму намету
    He tented his fingers while thinking.
  3. Набувати форми намету; підніматися посередині.
    The book under the blanket made the fabric tent over it.
  4. жити в наметі
    They tented by the river during their weekend getaway.
  5. (у кулінарії) накрити їжу фольгою у формі намету, щоб запобігти її надмірному підрум'янюванню.
    She tented the pie with foil to prevent the crust from burning.
  6. (у медицині) вставляти тампон; тримати відкритим за допомогою тампона
    The surgeon tented the wound to ensure proper healing.