·

snow (EN)
іменник, дієслово

іменник “snow”

однина snow, множина snows або незлічуване
  1. сніг
    Children rushed outside to play as the first snow of the season began to fall.
  2. снігопад
    The city was unprepared for the three consecutive snows that blanketed the streets in white.
  3. випадкові точки, які з'являються на екрані телевізора, коли немає сигналу
    When the cable went out, the TV screen was nothing but static snow.

дієслово “snow”

інфінітив snow; він snows; мин. час snowed; мин. дієприкм. snowed; дієприсл. snowing
  1. йти (коли йдеться про сніг)
    When I woke up this morning, it was already snowing heavily.