·

station (EN)
іменник, дієслово

іменник “station”

одн. station, мн. stations
  1. вокзал
    She waited at the train station for hours, watching travelers hurry by.
  2. зупинка
    The express train doesn't stop at every station along the way.
  3. станція (наприклад, поліцейська або пожежна)
    The new police station was built to serve the growing community.
  4. база
    The army has a station near my house.
  5. станція (радіо- або телевізійна)
    He listens to the local jazz station every evening.
  6. пост
    The chef returned to his station in the kitchen to prepare the next dish.
  7. заправка
    They pulled into a station to refuel before continuing their road trip.
  8. станція (формально, соціальне положення або ранг у суспільстві)
    Despite his high station, he was humble and approachable.

дієслово “station”

інфінітив station; він stations; мин. час stationed; мин. дієприкм. stationed; дієприсл. stationing
  1. Призначати (призначити когось на певне місце або позицію для виконання завдання чи обов'язку)
    The manager stationed an employee at the door to welcome guests.
  2. Дислокувати (у військовій справі, призначати військовий персонал до місця, де вони будуть служити)
    He was stationed at an air force base overseas for three years.