·

shove (EN)
дієслово, іменник

дієслово “shove”

інфінітив shove; він shoves; мин. час shoved; мин. дієприкм. shoved; дієприсл. shoving
  1. штовхати
    He shoved the door open with his shoulder.
  2. сунути
    He shoved his clothes into the suitcase without folding them.

іменник “shove”

одн. shove, мн. shoves
  1. поштовх (сильний)
    She gave the heavy box a shove to move it across the floor.