·

pant (EN)
дієслово, іменник

дієслово “pant”

інфінітив pant; він pants; мин. час panted; мин. дієприкм. panted; дієприсл. panting
  1. задихатися
    The dog panted after playing fetch in the park.
  2. палко прагнути
    She panted for a chance to travel the world.
  3. сильно битися (про серце)
    His heart panted with anticipation before the performance.
  4. пульсувати (під тиском)
    The ship's metal hull panted in the rough seas.

іменник “pant”

одн. pant, мн. pants
  1. швидкий, важкий подих або задихання
    He took a pant after sprinting to the finish line.
  2. (переносне значення) інтенсивне прагнення або бажання
    His pant for success drove him to work tirelessly.