·

wolf (EN)
іменник, дієслово

іменник “wolf”

одн. wolf, мн. wolves
  1. вовк
    The wolf howled at the moon from the top of the hill.

дієслово “wolf”

інфінітив wolf; він wolfs; мин. час wolfed; мин. дієприкм. wolfed; дієприсл. wolfing
  1. жадібно їсти
    After the long hike, she wolfed down her dinner in minutes.