·

term (EN)
іменник, дієслово

іменник “term”

одн. term, мн. terms
  1. термін
    The term “algorithm” is commonly used in computer science.
  2. термін
    He served a five-year term as governor.
  3. семестр
    The spring term starts in January.
  4. (у математиці) число або вираз у математичному рівнянні чи ряді
    In the expression 2x + 3, both '2x' and '3' are terms.
  5. звичайний період вагітності, коли зазвичай відбуваються пологи
    She carried the baby to term.
  6. час, протягом якого суди працюють у сесії
    The trial will commence in the next term.
  7. (у обчислювальній техніці) програма, що емулює термінал
    By using a term, you can access the server remotely.

дієслово “term”

інфінітив term; він terms; мин. час termed; мин. дієприкм. termed; дієприсл. terming
  1. називати
    Scientists term this process “photosynthesis”.
  2. звільнити (з роботи)
    The company decided to term several employees due to budget cuts.