·

syndicate (EN)
іменник, дієслово

іменник “syndicate”

одн. syndicate, мн. syndicates
  1. синдикат (об'єднання осіб або організацій, створене для здійснення конкретного бізнес-проєкту або для просування спільного інтересу)
    A syndicate of investors purchased the property to develop a new shopping center.
  2. синдикат (злочинна організація)
    The police arrested members of a syndicate responsible for cyber fraud.
  3. синдикат (агентство з постачання контенту)
    Her comic strip is distributed by a syndicate to newspapers nationwide.

дієслово “syndicate”

інфінітив syndicate; він syndicates; мин. час syndicated; мин. дієприкм. syndicated; дієприсл. syndicating
  1. продати щось (наприклад, твір або інший контент) для публікації в багатьох газетах, журналах або інших медіа одночасно
    The columnist syndicated her articles to over fifty newspapers.
  2. організувати компанії або осіб у синдикат
    Several banks syndicated to fund the large infrastructure project.