·

object (EN)
іменник, дієслово

іменник “object”

одн. object, мн. objects
  1. об'єкт
    She picked up a small object lying on the ground.
  2. мета
    His main object was to win the championship.
  3. об'єкт (особа або річ, на яку спрямоване почуття чи дія)
    She became the object of everyone's attention.
  4. додаток
    In "They built a house," "a house" is the object.
  5. екземпляр класу в об'єктно-орієнтованому програмуванні
    The software stores each user as an object in the database.
  6. абстрактна математична сутність у теорії категорій, пов'язана морфізмами
    In category theory, objects are connected by arrows.

дієслово “object”

інфінітив object; він objects; мин. час objected; мин. дієприкм. objected; дієприсл. objecting
  1. заперечувати
    The neighbors objected to the noise coming from the party.