·

chance (EN)
іменник, дієслово, прикметник

іменник “chance”

однина chance, множина chances або незлічуване
  1. можливість
    She finally got the chance to travel abroad.
  2. ймовірність
    There's a 20% chance of rain today.
  3. випадковість
    They met by chance at the train station.

дієслово “chance”

інфінітив chance; він chances; мин. час chanced; мин. дієприкм. chanced; дієприсл. chancing
  1. ризикнути
    They decided to chance it and left without an umbrella.
  2. натрапити
    He chanced upon a rare book in the old bookstore.

прикметник “chance”

основа chance, неступ.
  1. випадковий
    A chance meeting led them to become business partners.