·

stir (EN)
дієслово, іменник, іменник

дієслово “stir”

інфінітив stir; він stirs; мин. час stirred; мин. дієприкм. stirred; дієприсл. stirring
  1. перемішувати
    She stirred the soup with a wooden spoon.
  2. підбурювати
    The leader's words stirred the crowd to demand change.
  3. зворушити
    The heartfelt speech stirred their emotions.
  4. ворушитися
    He began to stir as the sun rose.

іменник “stir”

однина stir, множина stirs або незлічуване
  1. перемішування
    Give the sauce a quick stir before serving.
  2. метушня
    The news caused quite a stir in the community.

іменник “stir”

однина stir, незлічуване
  1. тюрма
    He spent five years in stir after the conviction.