·

poo (EN)
іменник, дієслово, вигук

іменник “poo”

однина poo, множина poos або незлічуване
  1. кака
    The baby giggled after making a big poo in his diaper.

дієслово “poo”

інфінітив poo; він poos; мин. час pooed; мин. дієприкм. pooed; дієприсл. pooing
  1. какати
    The toddler giggled and said he needed to poo right away.

вигук “poo”

poo
  1. тьху
    Poo! I stepped in something gross!