·

phone (EN)
іменник, дієслово

іменник “phone”

однина phone, множина phones або незлічуване
  1. телефон (пристрій для спілкування на відстані, який можна носити з собою і який може мати інші функції)
    Emily forgot her phone at home and couldn't contact her friends all day.
  2. фонема (звук у мовленні, унікальний своїми фізичними або сприймальними характеристиками)
    In studying the sounds of English, the linguist noted that the phone produced by the letter "t" varies significantly between the words "tap" and "stop."

дієслово “phone”

інфінітив phone; він phones; мин. час phoned; мин. дієприкм. phoned; дієприсл. phoning
  1. телефонувати (зв'язатися з кимось за допомогою телефону)
    I'll phone you tomorrow to confirm our plans.