·

pencil (EN)
іменник, дієслово

іменник “pencil”

одн. pencil, мн. pencils
  1. олівець
    She drew a beautiful landscape using only a pencil.
  2. олівець (в оптиці, пучок або сукупність променів світла, які сходяться в точці або розходяться з неї)
    The scientist observed a pencil of light emerging from the prism.
  3. пучок (у геометрії, сімейство геометричних об'єктів, що мають спільну властивість, наприклад, прямі, що проходять через одну точку)
    In mathematics class, we studied the pencil of lines that pass through a single point.

дієслово “pencil”

інфінітив pencil; він pencils; мин. час penciled us, pencilled uk; мин. дієприкм. penciled us, pencilled uk; дієприсл. penciling us, pencilling uk
  1. писати олівцем
    She penciled a quick note in her journal before leaving.