·

index (EN)
іменник, іменник, дієслово

іменник “index”

одн. index, мн. indexes
  1. покажчик
    I found the topic I was looking for by checking the book's index.

іменник “index”

одн. index, мн. indices, indexes
  1. індекс (маленьке число або символ, написаний поруч із літерою або числом, щоб показати якусь властивість)
    In H₂O, the '2' is an index indicating there are two hydrogen atoms.
  2. індекс (число, яке показує зміни в рівні чогось в економіці порівняно зі стандартним або попереднім значенням)
    The stock market index fell sharply today.
  3. індекс (у комп'ютерній справі: число або ключ, що показує позицію елемента у списку або масиві)
    Each element in the array can be accessed using its index.
  4. індекс (у комп'ютерній сфері - структура даних, що покращує швидкість отримання даних)
    The database uses an index to quickly locate data.

дієслово “index”

інфінітив index; він indexes; мин. час indexed; мин. дієприкм. indexed; дієприсл. indexing
  1. створити покажчик для книги або зібрання інформації
    She spent hours indexing the encyclopedia.
  2. індексувати (у комп'ютерній сфері: призначати індекси даним для покращення швидкості доступу)
    The search engine indexes new web pages every day.
  3. Індексувати (в економіці - коригувати суму відповідно до змін у ціновому індексі)
    Their salaries are indexed to inflation.