·

debit (EN)
іменник, прикметник, дієслово

іменник “debit”

однина debit, множина debits або незлічуване
  1. списання
    She noticed a debit of $200 on her bank statement.
  2. дебет
    The accountant entered the purchase as a debit in the company's books.

прикметник “debit”

основа debit, неступ.
  1. дебетовий (пов'язаний із зняттям грошей з рахунку)
    She made a debit transaction.
  2. дебетовий (що стосується транзакцій з дебетовими картками)
    The shop offers discounts on debit purchases but not on credit cards.

дієслово “debit”

інфінітив debit; він debits; мин. час debited; мин. дієприкм. debited; дієприсл. debiting
  1. списувати
    The store will debit your account when you make a purchase.
  2. дебетувати
    The accountant debited the expense to the supplies account.