·

cooperative (EN)
прикметник, іменник

прикметник “cooperative”

основа cooperative (more/most)
  1. готовий співпрацювати
    During the group project, the students were very cooperative and completed their tasks efficiently.
  2. спільний (що передбачає співпрацю)
    In order to develop new technology, the two companies entered into a cooperative agreement.
  3. кооператив (про організацію, компанію тощо, спільно володіють і керують члени, які ділять прибуток)
    After moving to the countryside, she joined a cooperative farm where all members share the responsibilities and profits.

іменник “cooperative”

одн. cooperative, мн. cooperatives
  1. кооператив (організація або бізнес, що належить і управляється спільно його членами, які ділять прибутки або вигоди)
    A group of local artisans decided to start a cooperative to sell their handmade crafts in a shared store.