·

compel (EN)
дієслово

дієслово “compel”

інфінітив compel; він compels; мин. час compelled; мин. дієприкм. compelled; дієприсл. compelling
  1. змушувати
    The teacher's strict rules compelled the students to complete their homework on time.
  2. викликати (певну реакцію або почуття)
    The bright colors of the painting compelled the attention of everyone in the room.