·

branched (EN)
прикметник

прикметник “branched”

основа branched (more/most)
  1. розгалужений
    The tree in the garden is highly branched, providing ample shade.
  2. розгалужений (у хімії, той, що має молекулярну структуру з бічними ланцюгами або відгалуженнями)
    The molecule is branched, leading to different chemical properties compared to its linear form.