·

wonder (EN)
іменник, дієслово

іменник “wonder”

однина wonder, множина wonders або незлічуване
  1. диво
    The Grand Canyon is a natural wonder that attracts millions of visitors each year.
  2. загадка (у контексті чогось важкопояснюваного)
    It's a wonder how the magician managed to escape from the locked water tank.
  3. вундеркінд (у контексті дуже талановитої особи)
    The child prodigy was considered a wonder on the piano, playing complex pieces with ease.
  4. захоплення
    The first time she saw snow falling, she was filled with wonder.

дієслово “wonder”

інфінітив wonder; він wonders; мин. час wondered; мин. дієприкм. wondered; дієприсл. wondering
  1. дивуватися
    I wonder at the vastness of the universe whenever I gaze at the night sky.
  2. роздумувати (у контексті з цікавістю чи сумнівом)
    She wondered why the sky was blue as she gazed up from the meadow.