·

twin (EN)
іменник, дієслово, прикметник

іменник “twin”

одн. twin, мн. twins
  1. близнюк
    My sister gave birth to twins last week, and both babies are healthy.
  2. пара
    I found one glove, but its twin is missing.
  3. номер з двома ліжками
    We reserved a twin for our holiday, so we wouldn't have to share a bed.
  4. двомоторний літак
    The small twin flew low over the mountains.
  5. двійник (у кристалографії, кристал, що складається з двох симетричних частин)
    The geologist examined the twin under a microscope to study its structure.

дієслово “twin”

інфінітив twin; він twins; мин. час twinned; мин. дієприкм. twinned; дієприсл. twinning
  1. поєднувати (офіційно)
    Our city was twinned with a town in Japan to promote cultural exchange.
  2. з'єднувати (тісно)
    The play twins the theme of love with a lot of action.
  3. паруватися (відповідати або бути схожим, особливо одягаючи схожий одяг)
    They were twinning in matching jackets and jeans.
  4. (про тварину) народити двійню
    The farmer was pleased that the ewe twinned this spring.

прикметник “twin”

основа twin, неступ.
  1. близнюковий (бути одним з пари; складатися з двох подібних або ідентичних речей)
    The hotel offers twin rooms with two separate beds.