·

spell (EN)
дієслово, іменник

дієслово “spell”

інфінітив spell; він spells; мин. час spelled, spelt uk; мин. дієприкм. spelled, spelt uk; дієприсл. spelling
  1. читати по буквах
    For her homework, Emily had to spell "butterfly" correctly.
  2. складатися (з букв)
    The letters "c", "a", "t" spell "cat".
  3. віщувати
    The dark clouds spell rain.
  4. замінити (на час)
    After three hours of continuous work, Jake came to spell me at the reception desk.

іменник “spell”

однина spell, множина spells або незлічуване
  1. заклинання
    She whispered a spell to make the flowers bloom overnight.
  2. період (наприклад, холодний період)
    After a brief spell of rain, the sun came out again.
  3. період (часу, проведений за певною діяльністю)
    After retiring, he enjoyed a brief spell as a teacher at the local community college.