·

settle (EN)
дієслово, іменник

дієслово “settle”

інфінітив settle; він settles; мин. час settled; мин. дієприкм. settled; дієприсл. settling
  1. вирішити
    After talking to each other, we managed to settle the argument.
  2. урегулювати (в юридичній сфері - завершити судовий процес за згодою сторін)
    The company decided to settle rather than go to trial.
  3. узгодити
    Let's settle the details of the trip before we book the tickets.
  4. оселитися
    Many people settled in the west during the Gold Rush.
  5. влаштуватися (зручно)
    After the long day, they settled into their new sofa.
  6. сплатити
    He settled his outstanding credit card balance.
  7. зупинитися
    The bird settled on the branch.
  8. осісти (про осад)
    The sand settled at the bottom of the aquarium.

іменник “settle”

одн. settle, мн. settles
  1. дерев'яна лава з підлокітниками, високою спинкою та місцем для зберігання під нею
    They placed a beautiful settle by the fireplace in their cottage.