·

schedule (EN)
іменник, дієслово

іменник “schedule”

одн. schedule, мн. schedules
  1. розклад
    She checked the schedule to see when the next bus would arrive.
  2. додаток до юридичного документа, що надає додаткові деталі
    The contract includes a schedule listing the equipment provided.
  3. категорія контрольованих речовин, визначена законодавством США
    The new medication was placed under Schedule II due to its potential for abuse.

дієслово “schedule”

інфінітив schedule; він schedules; мин. час scheduled; мин. дієприкм. scheduled; дієприсл. scheduling
  1. запланувати (щось на певний час)
    They scheduled the interview for next Wednesday.
  2. призначити когось бути присутнім у певний час
    The manager scheduled her to work the morning shift.
  3. класифікувати речовину як контрольовану речовину
    The authorities scheduled the substance due to its dangerous effects.