·

regard (EN)
дієслово, іменник

дієслово “regard”

інфінітив regard; він regards; мин. час regarded; мин. дієприкм. regarded; дієприсл. regarding
  1. дивитися
    The child regarded the new toy with curiosity and excitement.
  2. вважати
    She regards her grandfather as a hero for his bravery in the war.
  3. стосуватися (у контексті зв'язку з темою чи питанням)
    The new policy regards everyone equally, regardless of their background.

іменник “regard”

однина regard, множина regards або незлічуване
  1. повага
    He has no regard for other people's feelings when he speaks so bluntly.
  2. погляд (у контексті точки зору або аспекту)
    The car's safety features are impressive in every regard.
  3. вітання (зазвичай використовується в кінці листування або спілкування)
    Please give my regards to your family when you see them.