·

mist (EN)
іменник, дієслово

іменник “mist”

однина mist, множина mists або незлічуване
  1. імла
    The mist in the mountains made the landscape look mysterious.
  2. завіса (що заважає бачити або розуміти)
    There was a mist of uncertainty in his mind as he pondered the decision.

дієслово “mist”

інфінітив mist; він mists; мин. час misted; мин. дієприкм. misted; дієприсл. misting
  1. зрошувати
    She mists her houseplants every morning to keep them healthy.
  2. запотівати
    The bathroom mirror misted over after the hot shower.
  3. зволожуватися (про очі)
    His eyes misted as he watched the touching reunion.
  4. туманитися (про географічне місце)
    The lake mists when the air is cool and humid in the early morning.