·

joy (EN)
іменник, дієслово

іменник “joy”

однина joy, множина joys або незлічуване
  1. радість
    Her face was alight with joy as she unwrapped the surprise gift from her best friend.

дієслово “joy”

інфінітив joy; він joys; мин. час joyed; мин. дієприкм. joyed; дієприсл. joying
  1. радіти
    She joyed at the news of her best friend's successful surgery.