·

initiate (EN)
дієслово, іменник

дієслово “initiate”

інфінітив initiate; він initiates; мин. час initiated; мин. дієприкм. initiated; дієприсл. initiating
  1. розпочати
    The company initiated a new training program for all new employees.
  2. навчити основам (у контексті предмету)
    The company decided to initiate new employees into the corporate culture with a week-long orientation program.
  3. ініціювати в члени (у контексті групи з секретними ритуалами)
    She was initiated into the ancient society through a secret ceremony in the woods.

іменник “initiate”

однина initiate, множина initiates або незлічуване
  1. новачок
    After the ceremony, the new initiates were welcomed into the secret society with open arms.