·

hearing (EN)
прикметник, іменник

Це слово також може бути формою:
hear (дієслово)

прикметник “hearing”

основа hearing, неступ.
  1. слуховий
    The hearing child learned sign language to communicate with her deaf parents.

іменник “hearing”

однина hearing, множина hearings або незлічуване
  1. слух
    After the concert, her hearing was muffled for hours due to the loud music.
  2. слухання (у суді чи на офіційному засіданні)
    The court scheduled a hearing for the witnesses to testify in the case.