·

escrow (EN)
іменник, дієслово

іменник “escrow”

однина escrow, множина escrows або незлічуване
  1. депонування (домовленість, за якою гроші або майно утримуються третьою стороною до виконання певних умов)
    The buyer deposited the payment into escrow until the seller completed the repairs.
  2. гроші або майно, що утримуються третьою стороною до виконання певних умов
    The escrow will be released once all the paperwork is finalized.

дієслово “escrow”

інфінітив escrow; він escrows; мин. час escrowed; мин. дієприкм. escrowed; дієприсл. escrowing
  1. депонувати (розмістити гроші або майно у третьої сторони до виконання певних умов)
    The company escrowed the payment until the new software was delivered and tested.