·

chair (EN)
іменник, дієслово

іменник “chair”

одн. chair, мн. chairs
  1. стілець
    She pulled out a chair and sat down at the table to have breakfast.
  2. голова
    The chair called the meeting to order and welcomed everyone.
  3. завідувач кафедри
    He was offered the chair of physics at the prestigious university.
  4. пульт (у музиці) позиція музиканта в оркестрі, особливо вказуючи на його ранг
    She earned the first chair in the violin section.
  5. місце або посада особи при владі, такої як суддя або єпископ
    He finally ascended to the chair after years of service.
  6. електричний стілець (для страти)
    In the past, criminals were sometimes sentenced to die in the chair.

дієслово “chair”

інфінітив chair; він chairs; мин. час chaired; мин. дієприкм. chaired; дієприсл. chairing
  1. головувати
    She was asked to chair the committee on environmental policy.