·

arrest (EN)
дієслово, іменник

дієслово “arrest”

інфінітив arrest; він arrests; мин. час arrested; мин. дієприкм. arrested; дієприсл. arresting
  1. заарештувати
    The officer arrested the thief after catching him stealing a bike.
  2. зупинити
    The doctor prescribed medication to arrest the spread of the infection.

іменник “arrest”

однина arrest, множина arrests або незлічуване
  1. арешт
    The police made an arrest after finding evidence at the crime scene.
  2. зупинка (раптова)
    The sudden arrest of the machine caused the entire production line to stop.