·

succeed (EN)
дієслово

дієслово “succeed”

інфінітив succeed; він succeeds; мин. час succeeded; мин. дієприкм. succeeded; дієприсл. succeeding
  1. досягти
    She studied hard for weeks and succeeded in passing her driving test on the first try.
  2. наступати
    Daylight succeeds darkness as the earth rotates.
  3. зайняти місце (з поясненням: у контексті зайняття ролі, позиції чи титулу після когось)
    After the queen died, her protégé succeeded her as the head of the state.