·

result (EN)
іменник, дієслово

іменник “result”

однина result, множина results або незлічуване
  1. результат
    The result of not studying for the test was that he failed.

дієслово “result”

інфінітив result; він results; мин. час resulted; мин. дієприкм. resulted; дієприсл. resulting
  1. призводити до (конкретного наслідку)
    Neglecting your health can result in serious illnesses.
  2. випливати (з)
    The higher rate of emigration resulted from the incompetent leadership of the country.