·

promise (EN)
іменник, дієслово

іменник “promise”

однина promise, множина promises або незлічуване
  1. обіцянка
    She gave her friend a promise to keep the secret safe.
  2. обіцянка (надія)
    Despite his young age, his skill with the violin showed great promise.
  3. проміс (у контексті об'єкта в програмуванні)
    Once the data is fetched, the promise will resolve with the information we need.

дієслово “promise”

інфінітив promise; він promises; мин. час promised; мин. дієприкм. promised; дієприсл. promising
  1. обіцяти
    She promised to take care of her little brother while their parents were out.
  2. віщувати (у контексті індикації ймовірності події або стану)
    The blooming flowers in the garden promise a beautiful spring season.