·

mirror (EN)
іменник, дієслово

іменник “mirror”

одн. mirror, мн. mirrors
  1. дзеркало
    He checked his hair in the mirror before the interview.
  2. відображення (щось, що відображає інше)
    The movie is a mirror of the struggles faced by the working class.
  3. дзеркало (інформатика, копія даних або вебсайту, що зберігається на іншому сервері)
    To handle the extra traffic, they created a mirror of the website.

дієслово “mirror”

інфінітив mirror; він mirrors; мин. час mirrored; мин. дієприкм. mirrored; дієприсл. mirroring
  1. відображати
    The calm water mirrored the surrounding mountains.
  2. відтворювати (бути схожим на щось)
    The company's policies mirror those of its competitor.
  3. дзеркалити (інформатика, створювати точну копію даних або вебсайту)
    They mirrored the database to a backup server.