·

invoice (EN)
іменник, дієслово

іменник “invoice”

одн. invoice, мн. invoices
  1. рахунок-фактура
    The company sent me an invoice for the work they completed last month.
  2. закупівельна ціна (ціна, яку продавець платить виробнику)
    The dealer is selling the car at just above invoice.

дієслово “invoice”

інфінітив invoice; він invoices; мин. час invoiced; мин. дієприкм. invoiced; дієприсл. invoicing
  1. виставляти рахунок
    The contractor invoiced the client for the completed work.
  2. оформляти рахунок-фактуру
    She is invoicing all the orders that came in today.