·

rhyme (EN)
дієслово, іменник

дієслово “rhyme”

інфінітив rhyme; він rhymes; мин. час rhymed; мин. дієприкм. rhymed; дієприсл. rhyming
  1. римуватися
    "Cat" rhymes with "hat."
  2. мати риму
    The text is nice, but it would be nicer if it rhymed.

іменник “rhyme”

однина rhyme, множина rhymes або незлічуване
  1. рима
    "Cat" is a perfect rhyme for "hat."
  2. вірш (у контексті поетичного твору)
    She recited a beautiful rhyme about the changing seasons.